Щороку 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров'я в ознаменування річниці заснування ВООЗ в 1948 році. Щороку для Всесвітнього дня здоров'я вибирається тема, що відображає ту або іншу пріоритетну проблему суспільної охорони здоров'я. Цього року темою Всесвітнього дня здоров'я обрано «Трансмісивні хвороби». Тому його девіз: «Маленький укус – джерело великої небезпеки».
Трансмісивні хвороби - це заразні хвороби людини, збудники яких передаються кровоссальними членистоногими (комахами, кліщами). Зазвичай вони є найбільш поширені в тропічних країнах світу, районах і містах, де доступ до якісної питної води і система загальної санітарії являє собою складну проблему.
За оцінками експертів ВООЗ, найсмертоноснішою трансмісивною хворобою є малярія. Вона характеризується природньо-вогнищевою епідемічністю та призвела в 2010 році до 660 000 випадків смерті. 
У Всесвітній день здоров'я 2014 року особливу увагу слід привернути до деяких з найбільш поширених переносників інфекції, таких як комарі, москіти, клопи, кліщі та черевоногі молюски. Саме їх природа визначила відповідальними за передачу широкого ряду паразитів і патогенів, що уражають людей і тварин. Так, наприклад, комарі передають не тільки малярію і денге, а й лімфатичний філяріоз, чікунгунью, японський енцефаліт і жовту лихоманку.
На території України зустрічаються такі трансмісивні захворювання: конго-кримська геморагічна лихоманка, кліщовий енцефаліт, лайм-бореліоз, марсельська лихоманка, туляремія, лихоманка цуцугамуши, ку-лихоманка, ерліхіоз.
Конго-кримська геморагічна лихоманка - гостре вірусне захворювання, що відноситься до природньо-вогнищевих зоонозних інфекцій. Характеризується довгохвильовою лихоманкою, загальною інтоксикацією і вираженим тромбогеморрагічним синдромом.
Резервуаром вірусу є дикі дрібні ссавці: лісова миша, малий ховрах, заєць-русак, вухатий їжак. Переносником і зберігачем збудника хвороби є кліщі, переважно з роду Hyalomma. Захворюваність характеризується сезонністю з максимумом з травня по серпень і зустрічається в Криму.

Профілактика і заходи боротьби.

Для запобігання зараження основні зусилля спрямовують на боротьбу з переносником захворювання. Проводять дезінсекцію в приміщеннях, де утримується худоба, забороняють випас на пасовищах, що знаходяться на території природного вогнища. Людям в індивідуальному порядку слід використовувати захисний одяг. Обробляти одяг, спальні мішки і намети репелентами. При укусах кліща необхідно негайно звернутися в медичний заклад за допомогою. У лікувальних установах слід враховувати високу контагіозність вірусу, а також його високу концентрацію в крові хворих. 
Кліщовий енцефаліт - природно-осередкова трансмісивна вірусна інфекція, що характеризується переважним ураженням центральної нервової системи та передається кліщами.
Основним резервуаром вірусу кліщового енцефаліту в природі є його головні переносники - іксодові кліщі, ареал проживання яких простягається по всій лісній і лісостеповій помірній кліматичній зоні Євразійського континенту.

Профілактика кліщового енцефаліту.

Найнадійнішим захистом проти кліщового енцефаліту є власні антитіла, які виробляються у відповідь на щеплення. Традиційно вони проводяться заздалегідь в осінньо-зимовий період. Однак зараз з'явилися  вакцини для швидкої профілактики енцефаліту (три щеплення протягом 21 дня дають 91-97 % гарантії, у 3% людей захисні антитіла у відповідь на щеплення не виробляються).
Основою захисту від кліщового енцефаліту є правильна поведінка в лісі. Вирушаючи в лісопарк або ліс, краще надіти головний убір, одяг, що закриває все тіло, окропити одяг репелентом для відлякування кліщів. Гуляючи, тримайтеся стежок, не лізьте в гущавину. Після повернення з прогулянки необхідно роздягтися і оглянути один одного на наявність кліщів з ніг до голови. 
Хвороба Лайма – це інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого є спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, а переносниками – іксодові кліщі. 
У Харківській області перші випадки захворювання на хворобу Лайма було зареєстровано у 2000 році. Кількість хворих, уражених цим недугом, щорічно збільшується. За останні два роки  вже зареєстровано 179 випадків захворювання (2012р. – 81, 2013р. – 98). Спонтанна інфікованість кліщів збудниками  хвороби становила: 2012р. – 16%, 2013р. – 23,9%.   
Інфікування людей відбувається в весняно-літній період сезонної активності кліщів. Зараження людини відбувається трансмісійним шляхом під час відвідування лісу, лісопарку тощо. Збудник потрапляє в організм людини при укусі кліща разом з його слиною. Хвора людина не є джерелом інфекції для оточуючих. 
Індивідуальний захист людей передбачає також носіння захисного одягу та використання репелентів, які відлякують кліщів.
Малярія.
Щороку у світі на малярію захворюють від 300 до 500 млн. людей, помирають 1,5-2,7 млн. здебільшого діти віком до 5 років.
В Україні малярію було ліквідовано ще в середині минулого століття. Однак останнім часом імовірність завезення цього захворювання значно зростає. Щорічно реєструється понад 200 випадків завезення малярії в нашу країну. Хворі на малярію та паразитоносії – це переважно іноземці і громадяни України, які прибули з неблагополучних щодо цієї інфекції країн.
В Харківській області за 2012-2013 роки зареєстровано 14 випадків завізної малярії, з них у громадян України - 4, іноземних громадян – 10.
На малярію хворіли студенти, які прибули на навчання до м. Харкова із країн Африканського континенту (Екваторіальної гвінеї, Камеруну, Демократичної республіки Конго, Нігерії, Анголи, Гани) і громадян області, які працювали в ендемічних країнах. 
В структурі захворюваності тропічна малярія посіла перше місце - 78,6% (11 випадків). По одному випадку зареєстровано захворювання на триденну-, овале-малярію і малярію, спричинену кількома збудниками.
Збудником хвороби є малярійний плазмодій, який паразитує в крові хворої на малярію людини або паразитоносія. Зараження відбувається найчастіше через укус комара  роду анофелес, при цьому збудник малярії зберігається як біологічний вид у природі. Можливі також внутрішньоутробний (від матері до плода) і парентеральний (при введенні інфікованої крові) шляхи зараження.
Сприйнятливість до малярії дуже висока. З метою запобігання захворюванню на малярію проводиться обов’язкова індивідуальна профілактика протималярійними препаратами перед виїздом до тропічної країни та під час перебування на її території.