До уваги жінок

Існує близько 80-ти факторів ризику, котрі можуть спровокувати рак молочної залози.

До основних факторів ризику відносяться такі:

»   ранній (до 12 років) або пізній (після 16 років) початок менструацій;

»   тривалість менструацій більше 5 днів;

»   ранній (до 45 років) та пізній (після 53 років) клімакс;

»   травми молочних залоз і матки;

»   зайва вага;

»   захворювання молочних залоз;

»   перші пологи у віці старше 28-30 років;

»   паління тютюну;

»   зловживання алкоголем;

»   вегето-судинні порушення, у т.ч. гіпертонічна хвороба;

»   нерегулярне статеве життя;

»   спадкові захворювання;

»   особи що не народжували та(або) не годували немовлят грудним молоком;

»   запалення та кісти яєчників;

»   фіброміома матки тощо.

Але слід пам’ятати, що жодний з перерахованих факторів сам по собі, або їх комбінація не є фатальними. Для розвитку пухлини необхідні певні умови та комбінація різних факторів, їх тривала дія та порушення імунного захисту.

Перш ніж виникне рак молочної залози, виникають передпухлинні стани - мастопатії.

Дисгормональні гіперплазії молочних залоз (мастопатії) є основною групою передпухлинних захворювань, з яких близько 15% перероджуються у злоякісні новоутворення. Хворі на дисгормональні гіперплазії підлягають регулярному диспансерному спостереженню. Вони потребують виключно індивідуального, адекватного лікування. Таке лікування проводять спеціально підготовлені фахівці, які працюють у кожному районі області.

Дисгормональні гіперплазії молочних залоз поділені на 3 групи. Перше місце в структурі передракової патології молочних залоз у жінок займають доброякісні дисплазії молочних залоз (87,1%); друге місце займають доброякісні новоутворення молочних залоз (10,2%); на третьому місці - гіпертрофії молочних залоз(2,7%).

Для раннього виявлення передпухлинних змін і, тим більше, пухлинних захворювань молочної залози, кожна жінка після 20 років повинна уважно стежити за станом молочних залоз і періодично проводити їх самообстеження.

Методи самообстеження досить прості і оволодіти ними не важко. Дуже важливо робити самообстеження молочних залоз систематично, тобто один раз на місяць. Бажано -  у перші 7-10 днів після менструації, тому що в цей період молочна залоза не збільшена і не напружена. У випадку, якщо менструацій у жінки немає, варто робити самообстеження завжди в те саме число місяця.

Систематичне

самообстеження

молочних залоз допоможе виявити захворювання

на ранніх його стадіях,

а вчасно почате лікування гарантує повне одужання

Самообстеження

молочних залоз:

*  Насамперед, роздягнувшись, слід оглянути білизну. Наявність будь-яких плям говорить про виділення із сосків, що в свою чергу свідчить про патологічні зміни в молочній залозі.

*  Далі необхідно оглянути шкіру, котра повинна мати рівномірне тілесне забарвлення, без виразок або висипів. Огляд проводиться перед дзеркалом, при доброму освітленні, у наступних трьох положеннях: руки на поясі, руки підняті угору, кисті рук на потилиці, руки опущені.

*  Після огляду виконується пальпація молочних залоз круговими або клиноподібними рухами. Кожна залоза пальпується протилежною рукою, подушечками пальців, акуратно, м’яко: спершу перевіряють зовнішню половину залози, починаючи від соска, потім - внутрішню, направляючись від соска до грудини.

*  Потім проводиться обстеження соска - акуратно та злегка здавлюється ареола між пальцями, щоб пересвідчитись чи немає виділень, а якщо є, то який їх характер.

*  На закінчення необхідно пропальпувати підпахвинні, підключичні та надключичні ділянки, де можна виявити збільшені лімфатичні вузли.

Ознаками хвороби можуть бути: втяжіння ділянки шкіри залози, набряк ділянки шкіри молочної залози, втяжіння соска, відхилення соска убік, зміна звичайної форми чи розмірів однієї з залоз, деформація ареоли, жовтуваті чи кров’янисті виділення із соска, почервоніння шкіри молочної залози, виразки, наявність ущільнень при пальпації, набряклість, болючість при пальпації.

При виявленні ознаки захворювання необхідно звернутися до лікаря. Самолікування, застосування грілок, компресів без рекомендації лікаря, може призвести до важких наслідків.

Пам’ятайте!

Своєчасне виявлення захворювання

на ранніх стадіях та

вчасно розпочате лікування –

 основа стійкого одужання.